З політичних міркувань, а також з метою залюднення Прикубання Катерина II ЗО липня 1792 р. видала указ, що ним визначались землі «для осілості» Чорноморського козацького війська (створеного із запорозьких козаків після зруйнування Січі). Чорноморці заснували 42 курені (пізніше накинена царським урядом назва — станиця), які, крім Бережанського та Катеринівського, дістали такі самі иазвя, як і на Запоріжжі. В 1794 р. засновано м. Катерино-дар. Разом із родинами на Кубань переселилось майже 25 тис. чорноморців.
В подальшому людність на Кубані зростала за рахунок, переважно, козаків як з колишньої Гетьманщини, так і з Слобожанщини, а також колишніх запорожців і селян-утікачів, що їх приписували до козаків. Переважанням чоловічого населення зумовлене примусове переселення царським урядом на Кубань у 1832 р. кількох тисяч дівчат з Лівобережної України (3 атласу «Українці. Східна діаспора», К., 1993).
209. І. …З середини 1920-х pp. Почалося сплаяоване державою сільськогосподарське переселення на землі «колонізаційного фонду», покликане вирішити (вже соціалістичними методами) проблему аграрного перенаселення. Районами оселювання було визнано Далекий Схід, Сибір, Сахалін, Карельську АРСР. За 1926-1939 рр в ці регіони з України вибуло 2,8 млн. осіб. Натомість у республіку з інших районів СРСР було переселено понад 220 тис. осіб. Штучне перемішування народів важко пояснити чимось іншим, аніж намаганням створити імперію з однорідним зрусифікованим етносом, назва якому «єдиний радянський народ» (
Плекайте — ненаголошений є у корені слова, що перевіряється наголосом: плекати — плеканий. Святковим — відсутність апострофа після губного перед йотованим.
Апостроф вживається для роздільної вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного б, п, є, м, ф, якщо ці губні стоять: а) на початку кореня: І п’ять, в’юн, м’який; б) після голосного: здоров’я, риб’ячий, солов’ї; в) після р: черв’як, сурм’яний, арф’яр. В інших випадках апостроф не ставиться: свято, | цвях, тьмяний, мавпячий, морквяний.
У прислівнику пишеться стільки н, скільки їх було у прикметнику чи діє-
прикметнику, від якого утворено цей прислівник.
Польові квіти (словосполучення); ростуть у полі (словосп.); чудовий ранок (словосп.); уранці прохолодно (словосп.); чай — напій (речення); чай у чашці (словосп.); діти читають (реч.); читання книжки (словосп.); жовте листя (словосп.); жовтіє листя (реч.).
Зв’язок узгодження: безглуздий чорний шматок (прикметники); цим питанням (займенник);
- питання прекрасне (прикметник).
- Зв’язок керування: лине в просторі (іменник з прийменником);
- метушаться без упину (іменник з прийменником);
- опанували природу (іменник);
- творять мистецтво (іменник);
- будують хмарочоси (іменник);
- мріють про рай (іменник з прийменником);
- питання для людини (іменник з прийменником).
1. План тексту у формі питальних речень:
1. Який статус української мови за Основним законом?
2. Чи побутує українська мова за межами України?
3. Хто послуговується українською мовою в західній діаспорі?
4. Що створено для функціонування української мови?
5. Які проблеми постають перед східною українською діаспорою щодо української мови?
6. Що стало поштовхом для піднесення етнічної свідомості українців східної діаспори?
7. Яку саме політику проводить наша держава стосовно зміцнення зв’язків з нашими краянами за кордоном?
Сочинение! Обязательно сохрани - » Українська мова у світі . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
04.12.2009 в 10:50 в категории Енциклопедія шкільних занять.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...