У складі великого князівства литовського українці і білоруси користувалися великою самостійністю, а їхнє положення, особливо це стосується українських земель, було цілком сприятливим. Українські і білоруські князівства складали дев’ять десятих території великого князівства литовського. кількісна і культурна перевага українців і білорусів над литовцями сприяла тому, що православна віра, мова, закони і звичаї русичів були збережені литовськими князями в недоторканності. стосовно давньоруських традицій литовські правителі керувалися девізом: «Ми старовини не рушаємо, а новини не ведемо». таким чином, період перебування українських земель у складі великого князівства литовського був не чим іншим, як продовженням давньоруського періоду.
Полк волинського воєводи Боброка, який прийшов із Литви, вирішив результат Куликовської битви і завдав полчищам хана Мамая вирішального удару.
Міндовг (Мінау-гас) — перший із великих литовських князів
Литовські племена з глибокої давнини жили в лісовому краю, розташованому на південному узбережжі Балтійського моря. Під натиском німецьких лицарів Тевтонського ордена і давньоруських, особливо галицько-волинських князів розрізнені литовські племена зрештою об’єдналися в єдину державу під владою князя Міндовга (1230—1264).
Українські воїни брали участь і в знаменитій Грюнвальдській битві (1410), борючись на боці поляків проти лица-рів-хрестоносців. У цьому бою Тевтонський орден був остаточно розгромлений. після люблінської унії майже всі українські землі були оголошені власністю польської корони. У нової держави були єдині король і сейм (збори представників знаті), карбувалася єдина монета, усі митні бар’єри всередині країни скасовувалися.
Уперше за кілька століть всі українські землі, крім Буковини та Закарпаття, були об’єднані в межах однієї держави. люблінська унія сприяла розвиткові економічних і культурних зв’язків України з європейськими державами. стрімко росли міста, розцвіла зовнішня торгівля. З України і польщі в західні країни везли хліб, худобу, сало, мед, шкіру. не лише городяни, але й магнати-земле-власники займалися торгівлею.
Під владою Річі Посполитої
Становище українців різко змінилося з початком зближення Литви та Польщі після укладення Кревської унії (союзу) в 1385 році. Цей союз був скріплений династичним шлюбом королеви ядвіги і литовського князя ягайла.
Королева Ядвіга надає допомогу пораненому при будівництві костьолу
опір литовської й української знаті не дозволив здійснитися планам захоплення найбагатших земель України, що їх виношували польські магнати. І тільки Люблінська унія, укладена майже на двісті років пізніше — у 1569 році, привела до того, що українські землі опинилися під владою Польщі. Утворилася нова польсько-литовська держава, що одержала назву «Річ Посполита», що в перекладі означає «загальна справа».
Незадоволення народу прилучення до того способу життя, що затвердився в країнах Західної Європи, давалося непросто. Українській та польській знаті для покупки предметів розкоші і закордонних товарів було потрібно дедалі більше грошей — а значить, стрімко росли податки й побори з селянства, що перебувало до цього часу у кріпосній залежності від шляхти (землевласників). Більші й більші утиски з бо ку жадібної знаті збільшувалися глибоким національно-релігійним розколом, що виник між православною частиною українського суспільства, з одного боку, і католицькою й уніатською — з іншого. Усе це викликало глухий протест низів, а місцями й відкриті спроби збройного опору.
Сочинение! Обязательно сохрани - » Українські землі у складі Литовського князівства . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
08.11.2009 в 12:32 в категории Енциклопедія шкільних занять.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...