1 Фев »

Переказ Дві матері

Автор: | В категории: Переказ сюжету творів письменників
1 кол2 пара3 трояк4 хорошо5 отлично (16голосов, средний: 4,63 out of 5)
Загрузка...

 У маленькій лікарні на околиці великого міста лежали дві матері — Чорнокоса й Білокоса. Вони народили синів. Сини народились в один день: у Чорнокосої матері — вранці, у Білокосої -ввечері. Обидві матері були щасливі. Вони мріяли про майбутнє своїх синів.

—          Я хочу, щоб мій син став видатною людиною, — сказала Біло-коса мати. — Музикантом або письменником, відомим усьому світові.

—          А я хочу, щоб мій син став доброю людиною, — сказала Чорнокоса мати. — Щоб ніколи не забув матері й рідного дому, щоб любив батьківщину…

Щодня до молодих матерів приходили чоловіки. Вони довго дивилися на маленькі личка своїх синів, а в очах у них сяяло щастя, подив і замилування.

Минуло тридцять років. У ту саму маленьку лікарню на околиці великого міста прийшли дві жінки — Чорнокоса і Білокоса. В їхніх косах уже сріблилася сивина, обличчя були порізані зморшками, але жінки були такими ж гарними, як і тридцять років тому. Вони впізнали одна одну. Вони розповідали одна одній про своє життя. Чоловіки обох жінок загинули на війні.

—          Ким же став твій син?

—          Видатним музикантом, — з гордістю відповідала Білокоса мати. — Невже ви не знаєте мого сина? -1 Білокоса мати назвала ім’я музиканта. — А твій син ким став? — спитала Білокоса.

—          Хліборобом, механізатором. З ранньої весни до пізньої осені син мій оре землю і сіє хліб… Живемо ми в селі кілометрів за сто звідси.

—          А проте, щастя тебе обминуло, — сказала Білокоса. — Твій син став простою, нікому не відомою людиною.

Чорнокоса мати нічого не відповіла.

І дня не минуло, а до Чорнокосої матері приїхав із села син. У білому халаті він сів на білу лавку, довго-довго про щось шеп-тався з матір’ю. В очах Чорнокосої матері світилася радість. Вона тримала у своїх руках сильну, засмаглу на сонці руку сина й усміхалась. Прощаючись з матір’ю, син, ніби вибачаючись, виклав із сумки на маленький столик виноградні грона, мед, масло.

—          Видужуйте, мамо, — сказав він на прощання та поцілував її.

А до Білокосої матері ніхто не прийшов. Увечері вона сказала:

—          У сина зараз концерт… Якби не концерт, він, звичайно, прийшов би…

На другий день надвечір до Чорнокосої матері знов приїхав син-хлібороб із далекого села. Прощаючись з матір’ю, син виклав на маленький столик бджолиний стільник, білу паляницю й яблука. Від щастя обличчя у Чорнокосої жінки світилося…

До Білокосої матері ніхто не приходив.

Місяць лежали дві матері, щодня приїжджав до Чорнокосої матері син-хлібороб, привозив синівську посмішку, і, здавалося, мати тільки від тієї посмішки видужує.

До Білокосої матері так ніхто й не прийшов.

…Прощаючись із Чорнокосою матір’ю, Білокоса попросила її побути з нею кілька хвилин наодинці. Білокоса мати із сльозами на очах запитала:

—          Скажи, люба, як ти виховала такого сина? Ти щаслива, а я… — і вона заплакала.

—          Я скажу тобі всю правду. Син, якого я народила в той щасливий день, помер… Помер, коли йому не було ще й року… А це… не кровний мій син, але рідний. Я усиновила його трирічним хлопчиком…

…Патріотизм починається з колиски. Не може бути справжнім сином своєї Вітчизни той, хто не стає справжнім сином матері й батька.

Сочинение! Обязательно сохрани - » Переказ Дві матері . Потом не будешь искать!


Всезнайкин блог © 2009-2015