Іконопис Давньої Русі давньоруська ікона відігравала величезну роль у культурі тієї епохи. спочатку ікони привозили з візантії, і на їхньому прикладі русь познайомилася з основними правилами християнського живопису — канонами. незабаром почали утворюватись і власні школи духовного живопису при великих монастирях. Більшість храмів у давній русі зводилася з дерева, тому в них не було ні мозаїк, ні розписів, а всі необхідні для православного храму зображення писалися на оброблених дошках натуральними фарбами, замішаними на меду або яєчному жовтку. іконопис давньої русі мав свої відмінні риси. просторі храми були розраховані на велике число людей. тому лики на іконах повинні були відрізнятися особливою чіткістю зображень.
Початок літописанню на Русі було покладено ще в роки правління Володимира Великого. Найві-доміший пам’ятник історичної думки того часу — «Повість минулих літ» (ХІІ ст.), автором якої вважається чернець-літописець, один із найосвіченіших людей епохи Не-стор.
Давньоруські майстри створювали видатні твори ювелірного мистецтва. При цьому вони використовували найрізноманітніші технології: лиття, кування і штампування золотих і срібних виробів, карбування, філігрань, зернь, чорніння, позолоту, інкрустації, скань. Виняткової майстерності ювеліри Давньої Русі досягли в створенні перетинкових емалей.
В ХІ—ХІІІ століттях на Русі існував справжній культ книги. Наші предки високо цінували мудрість і знання, та й сама книга коштувала величезних грошей. У 1037 році ярославом Мудрим при Софійському соборі була заснована перша російська бібліотека.
«Ізборник Святослава» — найдавніший пам’ятник російської писемності. Це свого роду антологія текстів духовного змісту. «Ізборник» було складено у 1073 році на старшого сина ярослава Мудрого — Ізяслава, який успадкував батьківський престол. Рукопис ретельно переписано і проілюстровано кращими майстрами книжкової мініатюри. Проте книга одержала назву «Ізборник Святослава», оскільки до моменту завершення трудомісткої і копіткої роботи над цим шедевром книжкової майстерності Святослав з допомогою молодшого брата Всеволода відібрав у Ізяслава владу в Києві.
Мініатюри з «Ізборника Святослава»
На початку II тисячоліття були закладені основи давньоруської літератури, у якій незабаром виділилися оригінальні жанри — житія святих, патерики (життєписання видатних діячів церкви), літописи, повчальні «Слова». Звичайно твори цього часу не мали автора, і тільки дослідження вчених дозволяють встановити, ким був створений той або інший літературний пам’ятник. особливого значення набуло «Слово про полк Ігорів» — поетичний опис подій, пов’язаних із невдалим походом князя Ігоря на половців. У цьому творі міститься пристрасний заклик до об’єднання руських земель, до припинення розбрату між князями.
З початку ХІV ст. на Русі виник звичай поміщати в храмі не окремі ікони, а іконостас, у якому безліч ікон розташовувалися рядами на різних рівнях. Тут також була потрібна виразність контурів і особливий ритм чергування зображень — для того, щоб велике число ікон утворювало цільну композицію. Го -ловними темами іконописних зображень на Русі були подолання страждань, надія на порятунок у прийдешнім вічному житті і райське блаженство.
Захищена від навали Золотої орди зі сходу і південного сходу українськими, білоруськими і північно-руськими землями, Литва уникла тяжкого монгольського ярма. І в міру того, як нова держава міцніла та мужніла, литовці почали звертати свій погляд на знесилені монгольським вторгненням давньоруські землі. За допомогою військової сили, а частіше завдяки вмілій дипломатії литовцям удалося взяти під контроль багато білоруських і українських територій. При цьому литовці надавали українцям і білорусам допомогу при звільненні від принизливої залежності від монгольських ханів.
Сочинение! Обязательно сохрани - » Твір на тему Куполи Софійського собору . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
08.11.2009 в 12:18 в категории Енциклопедія шкільних занять.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...