1 кол2 пара3 трояк4 хорошо5 отлично (Еще не оценили)
Загрузка...

Наум Коржавин – человек сложной жизненной и творческой судьбы. Прожитые десятилетия, драматические обстоятельства его биографии меняли его мировосприятие. Соответственно претерпел существенную трансформацию и образ мира, возникший в его поэзии и исполненный противоречий. Уже мнительно к самому раннему периоду его творчества есть все основания говорить о противоречивости, которая явственно ощущается при сопоставлении стихотворений, написанных в одно и то же время.  В стихах 1945 года звучит уверенность в том, что, несмотря ни на что, «мы идем верной дорогой»:

Прочитать все »

*/?>
1 кол2 пара3 трояк4 хорошо5 отлично (Еще не оценили)
Загрузка...

Азга-хан продерся крізь громаду своїх вояків і опинився віч-на-віч з воєводою Олешичем. Пізнав його по золотистому шоломі і з диким криком кинувся на нього. Його верблюжим кізяком гартована в Дамаську шабля блискавкою впала на героя і прорубала глибоко кований край щита. Другий удар мірив у шолом та просвистів тільки в повітрі. Воєвода, наче який молодець, звився в сідлі, відхилився, а там з усієї сили одним ударом меча розсік на плечі хана карацену і поранив його самого. Покотився з сідла хан, заверещали не своїм голосом його прибічники, і рівночасно один рев тривоги вирвався з восьми тисяч грудей. Невже ж рана, нанесена ханові, стривожила так усіх? Ах ні! її ж бачили тільки найближчі. Страшний, нелюдський бій зупинився на одну хвилину.

Прочитать все »

*/?>
1 кол2 пара3 трояк4 хорошо5 отлично (Еще не оценили)
Загрузка...

Сергей Довлатов, размышляя о собственном творчестве, в одном из интервью, вошедшем затем и в его собрание сочинений, заметил: «С одной стороны, за мной ничего не стоит. Я представляю только самого себя всю свою жизнь… С другой стороны, за мной, как за каждым из нас, кто более или менее серьезно относится к своим занятиям, стоит русская культура». Утверждение это, парадоксальное лишь на первый взгляд , очень точно характеризует и саму творческую манеру писателя, и его место в отечественном литературном процессе. Как всякое подлинное искусство, проза С. Довлатова уникальна. В то же время творчество писателя оказывается включенным в контекст русской литературы, более того – проза Довлатова во многом сознательно ориентирована на определенные традиции русской повествовательной культуры, становясь необходимым звеном общего литературного развития.

Прочитать все »

*/?>
1 кол2 пара3 трояк4 хорошо5 отлично (Еще не оценили)
Загрузка...

Лісисто-болотиста пуща на краю лівобережного степу була в давнину казково багата на звіра. Перший царський звір наших лісів  мішонт. Уся Сіверщина — терен давнього полювання на мамонтів. Тут ще п’ятнадцять тисяч років тому стояли культові храми палеоліту на честь мамонта Відповідь: Мезин, Канів. Полювання на мамонта вперше принесло людям удосталь м’яса, шкури, кістки, дало поштовх розвитку виробництва. Другий цар нашого краю в давнину — тур, легендарний тур — золоті роги. Красивий і сильний звір. Уважа-лося, що тури силою поступаються тільки слонам.

Прочитать все »

*/?>
1 кол2 пара3 трояк4 хорошо5 отлично (1голосов, средний: 1,00 out of 5)
Загрузка...

Священний гай — святе місце сіверців. У гаях і риба, і сіно, і дичина, і горіхи, і калина, і гриби. Там святе дерево — ліщина, кущі, що приносять щастя. Коли не було соняшника й гарбуза, то горіхи ліщини лузали вечорами, робили з них смачну олію. На болотах було безліч птахів: бусли, бугаї, бекаси, що ночами кричать так, наче бик реве. Багато пасеться журавлів, а один стереже. Тримає в дзьобі палицю, щоб не заснути. Гуси, що близько до себе не підпускають; на пеньках болотних — великі качки. Драчки в гніздечко несли до 20 яєць, чирята клали свої гнізда на землі, а лисиці і єноти їх виїдали. Над лісовими дорогами гнізда поцябрухи, де пташеня-цивеня на землі, червоне, як гадюка. Над чистою водою літають крячки, кричать на зміну погоди, ловлять рибу. На осиках жили до 300 літ круки, що мали великі гнізда, в яких уже серед зими з’являлося пташеня. Дуже рано встає в лісі неповороткий кор-шун-беркут, чорний, як півень. По густих деревах гнізда кропив’янок і солов’їв, а по сінокосах стрибають плиски. Воістину пташине царство, пташиний вирій!

Прочитать все »

*/?>
1 кол2 пара3 трояк4 хорошо5 отлично (1голосов, средний: 5,00 out of 5)
Загрузка...

Зимовий Миколай здавна вважався покровителем усіх бідних і знедолених, землеробства й тваринництва, земних вод, на яких рятував дітей. Запам’яталася мені легенда-переказ, яку ще в дитинстві оповідали мама. Привчаючи щоранку до «Отченашу», ненька казали.» Молися святому Миколаєві, бо він Чудотворець. Ось як допоміг він одному хлопчикові, який щодня молився. Якось перед всесвітнім потопом Микола зустрів дитинча, що било поклони й приказувало:

Прочитать все »

*/?>
1 кол2 пара3 трояк4 хорошо5 отлично (Еще не оценили)
Загрузка...

ХХ век знает три классические антиутопии: это романы Е.Замятина «Мы», О.Хаксли «О, дивный новый мир» и Дж. Оруэлла «1984». Исследователю М. Шеферу принадлежит мысль о том, что в них «границы жанра были проведены окончательно, а его возможности, пожалуй, исчерпаны. Действительно, формирование структуры антиутопии завершилось в первой половине ХХ века. Однако вопрос об исчерпанности ее жанровых возможностей можно поставить под сомнение, поскольку во второй половине столетия было создано большое количество антиутопий, авторы которых по-своему раскрывали ее жанровые потенции. В этом отношении интересна повесть русского писателя, ныне живущего во Франции, Дмитрия Александровича Савицкого «Вальс для К.», написанная в 1985 году.
Фабула повести такова. В тоталитарной Москве появляются люди, способные летать. Этой способностью обладают и главные герои: фотограф Охламонов, его возлюбленная Катенька и поэт Николай Петрович. «Летающих» людей начинают преследовать за «отрыв от действительности». Поэт погибает, а Охламонов с Катенькой, перелетев океан, оказываются во Франции, где спустя некоторое время Катенька, утратив дар летать, разбивается.

Прочитать все »

*/?>
1 кол2 пара3 трояк4 хорошо5 отлично (Еще не оценили)
Загрузка...

У східній частині Тихого океану, уже під екватором, розташований архіпелаг із шістнадцяти вулканічних островів, який належить південноамериканській республіці Еквадор. Архіпелаг відомий під назвою Галапагоські, тобто Черепахові, острови. Безліч великих морських черепах водилося на островах, коли їх відкрили європейці. Острови притягують до себе неослабну увагу природознавців. Адже тут зберігся напрочуд унікальний рослинний і тваринний світ. Тут, на самому екваторі, зустрічаються представники флори й фауни тропіків та заполярних широт: ліани й мохи, папуги й пінгвіни та полярні чайки, мешканці холодних вод тюлені й морські леви та гігантські тропічні морські черепахи.

Прочитать все »

*/?>
17 Фев »

Кавові рослини

Автор: | В категории: Стислі перекази з географії
1 кол2 пара3 трояк4 хорошо5 отлично (Еще не оценили)
Загрузка...

Кавові рослини — це вічнозелені дерева або кущі до 12 м заввишки. їх білі квіти нагадують жимолость, а плоди, схожі на великі вишні, містять по дві плескато-опуклі насінини — так звані кавові зерна. Дерева дають урожай до 50 років, одне дерево — майже 3 кг на рік. Батьківщина кави — місцевість Кафа в південно-західній частині Ефіопії в Африці. Звідси її назва. Є різні легенди про те, як було відкрито тонізуючу властивість кави. За однією з них, пастух на ім’я Калді помітив, що його кози чомусь усю ніч непокоїлись і не спали. Як з’ясувалось, кози їли темно-зелене листя кущів, котрі росли поряд. Пастух розповів про це монахам розташованого поблизу монастиря. Вони заварили зірвані з кущів плоди. Вийшов приємний збуджуючий напій. Відтоді монахи стали пити його, щоб не засипати під час нічних молитов.

Прочитать все »

*/?>
1 кол2 пара3 трояк4 хорошо5 отлично (Еще не оценили)
Загрузка...

За селом, на долинах, гнулось кожним повним колосом жито — достигало. Місяць був молодий, і червоний, підкований зорями. Партизани рушили тихо. Славко бачив з бур’яну, як їхав батько. Десь там, на горбах, чулася пісня. Славко виметнувся з бур’яну і їхав на прутикові додому. їхав не городами, а вулицею, і далека пісня зривала з неба зорі, зривала місяць та й кидала йому під ноги. А зараз. Кінь стояв як укопаний. Думав свою думу. Вона була важка, як схилена долу голова. Довгі вії впали на червонуваті очі. Під ними пролягли зморшки. Вони були повні сліз. Кінь плакав, шерсть його наїжачилася. І по всьому хребту — від буйної гриви й до буйного хвоста — здригалася лискуча шкіра.

Прочитать все »

*/?>

Всезнайкин блог © 2009-2015